Kast M., Baschera G.-M., et al., 2011, Annals of Dyslexia
Щоб отримати більш глибоке уявлення про чинники, що мають значення для прогресу в навчанні, у дослідженні також аналізували когнітивні здібності, увагу та вербальну пам’ять. Як і в попередніх дослідженнях, змішану групу дітей із дислексією та без неї (див. вище) розподілили на два різні періоди тренування і навчали по 15–20 хвилин чотири рази на тиждень протягом 12 тижнів.
Це подальше дослідження оцінює вдосконалений варіант навчальної системи, відомої сьогодні як Grafari (раніше Dybuster). Тридцять сім дітей з дислексією навчалися з використанням оновленого програмного забезпечення, яке додає фонологічний код та модель учня на основі фонем.
Їх порівнювали з 28 дітьми з дислексією, які користувалися попередньою версією, та з 25 дітьми з типовим розвитком. Результати показують, що діти з дислексією значно виграли від додаткової фонологічної підказки і змогли запам'ятати відповідність фонеми й графеми з такою самою швидкістю, як діти без дислексії за наявності належної підтримки. Також від структурованого навчального середовища виграли діти з низьким рівнем уваги. Каст, Башера, Гросс, Йенке і Мейєр, Annals of Dyslexia, 2011.