Тренування ментальної лічби у дітей з порушеннями розвитку у вигляді калькуляції
07 січня, 2011
Kucian, Grond, Rotzer, Henzi, Schönmann, Plangger, Gälli, Martin & von Aster (2011). NeuroImage, 57(3), 782–795.
Використовуючи попередню версію Calcularis, це дослідження мало на меті перевірити, чи здатне комп’ютеризоване навчання покращувати неврологічний розвиток обробки чисел і, зокрема, сприяти її автоматизації. Попередня версія містила нинішню гру «Країни», яка призначена для формування в дитини уявлення про розширюваний числовий діапазон і перекодування чисел на числову пряму. До участі в дослідженні було залучено дітей з дискалькулією та без неї; воно складалося з 15-хвилинних занять п’ять разів на тиждень упродовж п’яти тижнів.
Сканування фМРТ використовували для отримання зображень мозку учасників до початку дослідження, одразу після нього і знову ще через кілька місяців. Метою цих сканувань було виміряти зміни в активності мозку. У дітей із дискалькулією було цілком очевидно, що до тренування постеріорні (задні) ділянки мозку — де, як вважається, має відбуватися автоматизація процесів, пов’язаних із числовою прямою, — були менш активними, ніж у дітей без дискалькулії, тоді як антеріорні (передні) ділянки мозку працювали надмірно, компенсуючи це. Цей результат був очікуваним на основі моделі нейронного розвитку. Після тренування спостерігалося вимірюване зростання активності у спеціалізованих задніх ділянках мозку та зниження активності в передніх ділянках. Це дозволило вченим дійти висновку, що нейронна спеціалізація й автоматизація, пов’язані з обробкою чисел, були посилені завдяки тренуванню.
